Вірші, що складають другу частину збірки Олександра Пантелея "Східці життя", просто приголомшують. Зараз я небагато зможу написати про них - кожен треба читати й перечитувати. Кожен резонує, відлунює. Вишукані, глибокі, мудрі…
Дивовижні метафори. От, наприклад:
Наковтавшись зірок, сплять провулки глухі…
Ніби в дорозі вичерпав тему -
В ніч загорнувся
(
Read more... )